Сон по 18-20 годин на добу – це патологія, що називається синдромом сплячої красуні або синдромом Клейне-Левіна . Розлад супроводжується сильною сонливістю, яку важко подолати. Людина піддається поклику організму та спить максимально можливу кількість часу.
Розбудити людину в такому стані досить складно. Якщо вдасться це зробити, після пробудження він буде розбитим, через що напад непереборної сонливості повториться знову, а людина знову засне на десяток годин.
Опис
Синдром Клейне-Левіна – рідкісне та погано вивчене захворювання. Випадки його виникнення поодинокі, а точні причини невідомі.
Тривалий сон за такої патології нешкідливий для здоров’я. Однак постійне перебування в ліжку заважає нормальному життю. У людини знижується працездатність, з’являються проблеми в особистому житті, знижується успішність у навчанні.
Симптоми патології виникають та зникають спонтанно. Після 25 років захворювання майже не трапляється. З віком розлад сну проявляється все рідше, а потім зовсім раптово проходить.
У МКБ-10 – міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду синдром Клейне-Левіна відноситься до хвороб нервової системи, а точніше – до підкатегорії сну. Синдром сплячої красуні позначається кодом G 47.8.
Симптоми
Нижче наведені симптоми за значимістю. Першими описані основні ознаки синдрому, потім за спаданням відображені менш значні прояви.
- Щоденна тривалість сну понад 18 годин по 5-20 днів поспіль.
- Випадки гіперсомнії – тривалого сну повторюються мінімум 1-2 рази на рік. Тобто симптоми виникають із певною періодичністю.
- Відзначається нестерпна сонливість, що погано позначається на працездатності та якості життя. Після звичайного 8-годинного сну стан людини не покращується.
- Зниження уважності.
- Збільшення апетиту (найчастіше збільшується потяг до солодкого)
- Підвищений сексуальний потяг.
- Порушене сприйняття реальності
- Амнезія.
- Тривога.
- Апатія.
- Відсутність енурезу.
- Депресія.
- Галюцинації.
- Є симптоми інших парасомній – розладів сну.
Зазначимо, що синдром сплячої красуні рідко пов’язані з епілепсією, хронічним стресом чи апное сну.
Цікавий факт: синдром Клейне-Левіна найчастіше зустрічається у хлопчиків-підлітків та чоловіків віком 18-25 років.
Збільшення сексуальної активності та підвищення апетиту – важливі критерії синдрому сплячої красуні. Однак ці ознаки не 100% свідчать про захворювання.
У дослідженні деяких жінок розлад виникав перед менструальним циклом. Однак у разі були інші симптоми — підвищений апетит, посилення сексуального бажання і депресія. Також у них спостерігалися багатоденні, але рідкісні епізоди гіперсомнії, що характерно для синдрому сплячої красуні.
При розладі сну відзначається агресивність, дратівливість, негативна реакція світ і шум. Також можуть спостерігатися пітливість, потемніння шкіри навколо очей, синій відтінок шкіри рук і ніг.
Причини
Точні причини розладу не визначені, тому фахівці лише передбачають зв’язок захворювання з іншими патологіями.
Опишемо фактори, які збільшують ризик синдрому Клейне-Левіна:
- Захворювання та пухлини нервової системи (інфекційні, аутоімунні енцефаліти, патології гіпоталамуса – відділу головного мозку, що відповідає за цикли сну та неспання).
- Травми голови.
- Порушення обміну речовин.
- Патологія ендокринної системи.
- Аутоімунні захворювання.
- Хронічні стреси.
- Інфекції дихальних шляхів.
- Наслідки анестезії.
- Генетичні фактори, що викликають загибель нервових клітин «неспання». І тут також відзначається дефіцит орексинов — нейропептидів, які впливають сон.
- Нарколепсія – занурення в сон на “рівному місці”.
Діагностика
При виявленні синдрому сплячої красуні у себе або у близької людини потрібно звернутися до лікаря. Проблемою займаються лікарі-неврологи та сомнологи.
Після огляду та розпитувань про симптоми лікар відправить пацієнта на полісомнографію — діагностику сну у медичному центрі. Для її проходження досліджуваний приходить увечері до спеціалізованої установи, де його готують до сну з підключеним обладнанням. Перед процедурою до нього кріплять датчики, що відстежують дихання, пульс, рівень кисню в крові, активність мозку та інше. Дані передаються на комп’ютер медперсоналу, за допомогою якого фахівці реально дивляться за показниками сну.
На полісомнографії синдром сплячої красуні проявляється скороченням часу швидкого сну. Через це погіршується якість сну. Грубо кажучи, 8 годин сну у такого хворого еквівалентні 2-3 години відпочинку здорової людини. І щоб отримати норму здорового сну, пацієнти із синдромом Клейне-Левіна сплять понад 18 годин.
Полісомнографія також показує затримки при зміні фаз сну. Виходить, що наступна стадія сну довго не настає і людина може годинами перебувати в одній фазі.
Додатково в діагностичних цілях проводиться MSLT -тестування (показати/приховати) (множинний тест латентності до сну), що визначає потребу людини уві сні. MSLT зазвичай проводиться після полісомнографії.
Під час тесту MSLT пацієнт кілька разів намагається заснути за певний період. Фахівці, які знаходяться неподалік, за допомогою полісомнографічного обладнання фіксують час кожного засипання. Чим швидше людина поринає в сон, чим більше це вказує на синдром сплячої красуні. Патологією вважається, коли середній час засипання менше 5 хвилин.
Іноді пацієнта направляють на ЕЕГ – електроенцефалографію. Однак суттєвих змін у мозку при цьому розладі дослідження зазвичай не показує.
Комп’ютерна томографія головного мозку, яку проводять під час нападу гіперсомнії, демонструє порушення функцій гіпоталамуса. Нагадаємо, що гіпоталамус відповідає протягом циклів сну і неспання.
Лікування
Синдром сплячої красуні не лікується якимось особливим методом. Впливають лише на симптоми та частоту нападів захворювання.
Для усунення розладу застосовують психостимулятори, більшість яких заборонена до вільного застосування. Препарати цієї фармакологічної групи добре знімають сонливість, проте мають величезний перелік протипоказань та побічних ефектів. Емоційний стан, який важливий при синдромі Клейне-Левіна, ці засоби не покращують. Тому їх використання може бути тимчасовим, і лише за призначенням лікаря!
З синдромом сплячої красуні можуть впоратися засоби від епілепсії.
Для лікування розладу також призначалися препарати для нормалізації сну. Однак ці засоби слабко впливали на напади синдрому Клейне-Левіна.
Симптоматичне лікування включає варіанти психотерапії. Сюди відносять психоаналіз, роботу із підвищеним сексуальним потягом, нормалізацію харчової поведінки.
Додатково призначають ноотропи для поліпшення роботи головного мозку та нормотиміки – препарати, що нормалізують настрій. Ці засоби стимулюють розумові процеси, знімають дратівливість та агресивність, спричинені синдромом. Втім такі препарати використовують рідко.
Профілактика
Наступні поради запобігають первинній або повторній появі синдрому:
- Необхідно спати по 8-9 годин на добу. Намагайтеся не розтягувати сон, але й не скорочувати години відпочинку.
- Лягати спати і прокидатися потрібно одночасно. Режим сприяє правильному перебігу циклів сну та неспання.
- Вдень можна спати не більше двох годин.
- За 1-2 години до сну слід зменшити фізичну активність. Тобто не потрібно грати в рухливі ігри або займатися спортом.
- Не рекомендується грати в комп’ютерні та мобільні ігри перед сном.
- Не потрібно пити чи їсти на ніч продукти, які збуджують нервову систему. Це кава, всі види чаю, кола, гіркий шоколад.
- Не слід об’їдатися перед відходом у ліжко, а також не потрібно лягати спати голодним.
