Абсцес печінки – ознаки, види та прояви, способи терапії, наслідки

Абсцес печінки – це некротичне запалення печінкової тканини з утворенням одиночних або множинних гнійних порожнин у результаті проникнення інфекції. У міжнародній класифікації МКБ-10 має код К75.0, що відноситься до захворювань органів травлення.

Чому розвивається запалення печінкової тканини

Запальний гнійний процес може розпочатися як самостійне захворювання (первинне), але часто виникає як ускладнення інших хвороб травної системи (вторинне). Викликають його патогенні мікроорганізми:

  • бактерії – стрептококи, стафілококи, ентеробактерії, синьогнійна паличка;
  • паразити – дизентерійна амеба, аскариди, ехінококи, альвеококи;
  • мікроспори грибів роду Candida.

Захворювання характеризується формуванням у її тканинах великих одиночних або множинних дрібних порожнин із вмістом гною, розвиток провокують інфекційні агенти, вид яких обумовлений шляхами проникнення:

  • гематогенним – за портальними або артеріальними кровоносними судинами;
  • холангіогенним – з жовчовивідних проток;
  • контактним – при відкритих травмах печінки, прорив емпієми жовчного міхура;
  • ішемічним – при закритих травмах живота;
  • криптогенним – обумовленим нез'ясованими причинами.

Провокуючі фактори

Для того, щоб хвороба прогресувала, недостатньо проникнення збудника в організм людини. Існують фактори ризику, що сприяють розвитку запального процесу. У жінок та дітей захворювання зустрічається рідко. Більшою мірою йому схильні люди з ослабленим імунітетом і чоловіки похилого віку або в антисанітарних умовах. Причиною також може бути:

  • цукровий діабет;
  • злоякісні утворення або кісти печінки;
  • хірургічні операції, у яких сталася травма органа;
  • побутові чи кримінальні травми живота;
  • шкірні гнійні запалення;
  • туберкульоз та сифіліс;
  • гострі або хронічні запалення органів черевної порожнини (апендицит, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, холангіт, цироз, гепатити);
  • захворювання органів шлунково-кишкового тракту (виразка, запалення комірної вени, хвороба Крона)

Абсцес печінки - ознаки, види та прояви, способи терапії, наслідки

Класифікаційні види

Для цього захворювання немає єдиної класифікації. Часто воно розглядається за окремими видами ознак, поділених на такі групи:

  1. Залежно від етіології – бактеріальні та паразитарні.
  2. Залежно від шляхів проникнення інфекції – холангіогенні, кишкові, гематогенні, травматичні та невідомого походження.
  3. За ступенем складності – проста чи ускладнена.
  4. За місцем розташування – у правій чи лівій частині печінки.

Симптоми захворювання

Хвороба може призвести до тяжких наслідків, аж до летального результату, якщо вчасно не звернутися за лікарською допомогою. Діагностика захворювання ускладнюється, коли нагноєння тканин печінки починається як результат розвиненої патології будь-якого органу. У хворих при цьому спостерігають такі симптоми:

  • підвищення температури тіла, що супроводжується рясним виділенням поту;
  • головний біль, запаморочення;
  • зниження ваги через нудоту, блювоту та втрату апетиту;
  • порушення зору;
  • біль у правому підребер'ї;
  • збільшення печінки, селезінки;
  • жовтяничність шкіри та склер;
  • галюцинації, марення.

Больовий синдром

Почуття тяжкості у правому боці супроводжується болями в підребер'ї, які посилюються в міру розростання наривів після їжі, прийому ліків або занять фізичною працею. Біль гострий або тягне, нерідко іррадіює під праву лопатку і ключицю, в поперекову частину. При закупорці жовчної протоки виникають печінкові кольки, які характеризуються різкими больовими відчуттями у правому боці.

Диспепсичні розлади

Наростаюче почуття дискомфорту, тяжкість та болі в епігастральній ділянці шлунка супроводжуються здуттям живота, підвищеним газоутворенням, нудотою, блюванням, поганим апетитом, присмаком гіркоти у роті, проносом. Внаслідок інтоксикаційної диспепсії та нетравлення їжі у хворих спостерігається втрата ваги, слабкість, знижується працездатність.

Абсцес печінки - ознаки, види та прояви, способи терапії, наслідки

Методи виявлення абсцесу печінки

На початковому етапі діагностики захворювання лікарем проводиться огляд хворого. Методом пальпації живота з'ясовується область локалізації болю. Збирається докладний епідеміологічний анамнез задля встановлення причини хвороби. Враховуються хронічні та запальні захворювання, умови проживання, наявність шкідливих звичок, тривалий прийом медикаментів, спадковість, можливий контакт із отруйними речовинами. Далі гастроентерологом, інфекціоністом або хірургом дається направлення на загальний аналіз крові та уточнюючі методи обстеження:

  1. Рентгени. Виявляє скупчення рідини в плеврі, інколи ж прямо вказує на наявність абсцесу.
  2. УЗД печінки. Визначає розташування та розміри утворень.
  3. Спіральна чи комп'ютерна томографія. Виявляє патологію органу з допомогою точного зображення.
  4. Пункційна біопсія. Під ультразвуковим контролем дозволяє визначити діагноз та провести видалення гнійного вмісту (дренування).

У складних випадках, коли ідентифікація захворювання скрутна, проводяться додаткові дослідження, такі як ангіографія, лапароскопія та радіоізотопне сканування.

Тактика лікування

При консервативній терапії бактеріальний абсцес лікується антибіотиками, амебний абсцес печінки – протипаразитарними засобами.

За допомогою черезшкірного дренування можливе видалення гною, що накопичився, і промивання порожнини антисептиками.

У складних випадках, наприклад, за наявності кількох абсцесів великого розміру, показано хірургічне втручання. При накопиченні великої кількості дрібних гнійників операція протипоказана.

Щоб уникнути навантаження на органи шлунково-кишкового тракту та печінку, призначається спеціальна дієта № 5, яка виключає гостру, жирну, смажену та копчену їжу, маринади, здобу, обмежує добове споживання солі та цукру. У раціон вводиться їжа з підвищеним вмістом білка, багата на вітаміни А, С, групи В, мікроелементами – цинком і магнієм.

Абсцес печінки - ознаки, види та прояви, способи терапії, наслідки

Прогноз

Важливо своєчасно розпочати лікування, тому що приблизно близько третини всіх випадків занедбаного захворювання закінчується смертю хворого. При хронічних ураженнях печінки можливі рецидиви. Ослаблена імунна система також впливає результат хвороби. Алкогольна чи наркотична залежність посилює ситуацію. Несприятливі фактори часто спричиняють різні ускладнення печінкової патології.

Ускладнення абсцесу

  • кровотеча із вен шлунково-кишкового тракту при портальній гіпертензії;
  • прорив гнійного ексудату в черевну порожнину, шлунок, кишечник, легені та серце;
  • розвиток піддіафрагмального гнійного запалення;
  • асцит;
  • сепсис;
  • абсцес мозку.

Відео

EuroMD