Профілактика вірусного гепатиту В у дітей та дорослих – як уникнути зараження

Джерелом зараження вірусним гепатитом є вірусоносій, тобто. хвороба передається лише від людини до людини. Захворювання небезпечне своїми ускладненнями та схильністю до хронізації. Лікування довгострокове, дороге, що не завжди закінчується повним одужанням.

Шляхи передачі гепатиту В

Збудник гепатиту В – вірус ВГВ сімейства гепадновірусів. Мікроорганізми стійкі до фізичного та хімічного впливу. Мутовані штами стають причиною хронічної форми захворювання, що гірше піддається лікуванню. Шляхи передачі вірусного гепатиту:

• Гемотрансфузійний через заражену кров (нестерильні шприци), пошкодження шкірних покривів (пірсинг, інструменти стоматолога).
• Статевий – через сексуальний контакт.
• Внутрішньоутробний або під час пологів – від інфікованої матері дитині.

Як мінімізувати ризик зараження

Зменшити ймовірність зараження можна за допомогою запобіжних заходів. Профілактика гепатитів усіх форм поділяється на кілька видів:

• Загальні – спрямовані усунення можливих шляхів зараження. Ефективність методу дуже висока, т.к. не всі люди постійно дотримуються правил загальної профілактики.
• Специфічні – найнадійніший метод, який полягає у проведенні планової вакцинації.
• Екстрені – заходи щодо блокування та знищення патогенного мікроорганізму у зараженої людини на ранніх етапах.

Загальні методи профілактики

Цю групу називають неспецифічними методами щодо запобігання контактно-побутовому шляху зараження. До них відносяться:

• дотримання правил особистої гігієни у громадських місцях;
• термічна обробка їжі;
• використання індивідуальних медичних засобів (рукавички, шприци, крапельниці);
• лише захищений секс;
• здавання аналізу на вірусний гепатит при плануванні вагітності;
• своєчасне проведення планової вакцинації;
• мінімізація переливання крові;
• проведення заходів щодо підвищення імунітету.

Специфічні заходи

Щеплення від вірусного гепатиту не запобігає хворобі на 100%, але знижує ризик до мінімуму, полегшує перебіг захворювання. Основні відомості про імунізацію:

Існують два види вакцинації – обов'язкова і за показаннями. Обов'язкова імунізація проводиться для наступних категорій:

• новонароджені;
• підлітки, якщо щеплення не робилося у грудному віці.

Екстрені профілактичні заходи

Така профілактика проводиться невакцинованим людям, які були або можуть вступити в контакт з вірусоносієм. До цієї категорії належать особи з групи ризику:

• медпрацівники, студенти медичних закладів;
• наркозалежні;
• жінки дітородного віку;
• які проживають в епідеміологічно несприятливих умовах;
• діти, народжені від інфікованих матерів;
• хворі, яким необхідне постійне переливання крові.

Екстрена вакцинація проти вірусного гепатиту проводиться не пізніше ніж через 2 тижні після передбачуваного інфікування. Якщо збудник виявлено, щеплення проводиться разом із запровадженням імуноглобуліну. Якщо результат негативний – одразу після отримання аналізів, потім ще 2 рази з інтервалом 3 місяці.

Методи суспільної профілактики

Метою суспільної профілактики є виявлення джерел інфікування, шляхів зараження, можливих носіїв та осіб, які належать до групи ризику. Для цього проводяться певні заходи, які допомагають запобігти розвитку епідемії вірусного гепатиту.

У медичних закладах

З профілактичною метою проводять заходи щодо виявлення внутрішньолікарняного та професійного інфікування:

• обов'язкове обстеження персоналу та пацієнтів при вступі до стаціонару для лікування або на роботу;
• дотримання вимог дезінфекції, стерильності приладів, приміщень, особистих речей;
• перевірка крові донорів;
• періодичні медичні огляди персоналу;
• вакцинація працівників;
• вимога дотримання персоналом правил особистої гігієни;
• облік випадків контакту з вірусоносієм.

У дошкільних та шкільних дитячих закладах

Школи та дитячі садки є об'єктами особливого спостереження з профілактичної точки зору. Проводяться такі заходи:

• оповіщення закладів про всі випадки зараження дітей або членів їхніх сімей;
• допуск до садка або школи при пропуску більше 3 днів лише після лікарського огляду;
• суворий контроль за працівниками дошкільних та шкільних установ;
• дотримання правил перевезення продуктів, санітарно-гігієнічних норм;
• дезинфекція приміщень;
• надання інформації про хворих на служби санітарно-епідеміологічного контролю;
• оголошення карантину при 3-х та більше випадках вірусного інфікування.

Відео