Виразкова хвороба у дітей: як розпізнати, діагностувати та попередити ускладнення

Коли дитина скаржиться на різкий біль у животі, який виникає натще або через кілька годин після їжі, батьки часто списують це на звичайне нетравлення. Проте такі симптоми можуть вказувати на виразкову хворобу — хронічне захворювання, при якому на слизовій оболонці шлунка або дванадцятипалої кишки утворюється дефект. Патологія зустрічається у дітей будь-якого віку, але найчастіше її діагностують у підлітків, особливо на тлі вже наявного гастриту.

Чому з’являється виразка: ключові причини та фактори ризику

Головним винуватцем розвитку виразкової хвороби вважається бактерія Helicobacter pylori. Потрапляючи в шлунок, вона запускає місцеві та загальні імунні реакції, які пошкоджують слизову оболонку в місці інфікування. Водночас сама лише наявність бактерії не завжди призводить до виразки — необхідний збіг кількох провокуючих чинників.

Усі фактори ризику умовно поділяють на зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні).

Зовнішні фактори, які руйнують слизову оболонку

Повсякденні звички дитини часто стають вирішальним поштовхом до хвороби. Серед найбільш агресивних впливів:

• Нерегулярне харчування та їжа всухом’ятку — тривалі проміжки між прийомами їжі змушують шлунковий сік впливати на незахищену слизову.
• Зловживання гострими, смаженими, копченими стравами, соліннями та солодощами — ці продукти стимулюють надмірне виділення кислоти.
• Погане пережовування та ковтання великих шматків — груба їжа механічно травмує стінки шлунка.
• Часте вживання фастфуду, продуктів із консервантами та барвниками — хімічні добавки подразнюють слизову.
• Переїдання — розтягнутий шлунок рефлекторно посилює секрецію соляної кислоти.
• Куріння у підлітків — нікотин звужує судини, погіршує кровопостачання слизової та знижує її захисні властивості.
• Прийом деяких ліків — кортикостероїди, цитостатики, нестероїдні протизапальні засоби можуть безпосередньо пошкоджувати слизову оболонку.

Внутрішні фактори, які підвищують уразливість організму

Навіть за відсутності явних зовнішніх подразників у деяких дітей існує підвищена схильність до виразкової хвороби. До таких станів належать:

• Спадкова схильність — наявність виразки у близьких родичів суттєво збільшує ризик.
• Підвищена кислотність шлункового соку — агресивне середовище швидше руйнує захисний шар слизу.
• Штучне вигодовування на першому році життя — відсутність грудного молока може вплинути на формування нормальної мікрофлори та місцевого імунітету.
• Несприятливий перебіг вагітності та пологів у матері — гіпоксія плода та інші ускладнення здатні порушити дозрівання травної системи.
• Наявність гастриту або гастродуоденіту — хронічне запалення послаблює слизову оболонку та робить її вразливішою.
• Порушення моторики шлунково-кишкового тракту — застій їжі створює сприятливе середовище для розмноження гнильних бактерій.
• Часті стреси, психотравми, конфлікти у школі та сім’ї — нервове перенапруження змінює регуляцію шлункової секреції та кровообігу.

Крім того, виразка може виникнути на тлі хронічних захворювань дихальної, серцево-судинної або сечовидільної систем, при порушенні кровопостачання дванадцятипалої кишки чи як прояв алергії. Перенесені напередодні кишкові інфекції — сальмонельоз, дизентерія, гепатит — також здатні спровокувати загострення. Механізм утворення виразки завжди зводиться до порушення рівноваги між факторами агресії (кислота, бактерії) та захисними силами слизової оболонки.

Як проявляється виразка у дитини: симптоми за стадіями

Основним симптомом виразкової хвороби у дітей є біль у животі. Його особливість — чіткий зв’язок із прийомом їжі. Залежно від розташування виразки больові відчуття можуть виникати під час їжі або через деякий час після неї. Ранній біль з’являється протягом 40 хвилин після їди, пізній — через 3 години. Часто дитину турбують нічні болі у правій та верхній частині живота.

Перебіг хвороби прийнято ділити на чотири стадії, кожна з яких має характерну клінічну картину.

Перша стадія — загострення

Це період найбільш виражених симптомів. Дитина скаржиться на сильний ріжучий біль, який виникає натще або через 2–3 години після їжі. Характерними супутніми проявами є:

• відрижка кислим;
• печія;
• нудота, іноді блювання;
• закрепи;
• напруга м’язів передньої черевної стінки;
• швидка стомлюваність;
• часта зміна настрою.

Друга стадія — початок загоєння

На цьому етапі розпочинається епітелізація виразкового дефекту. Біль стає приглушеним, тупим, ниючим. Він з’являється переважно вдень і зменшується після їжі. Дитина вже дозволяє обмацувати живіт, напруга м’язів виявляється лише при глибокій пальпації. Типові симптоми цієї стадії:

• зниження апетиту;
• білий наліт на язиці;
• метеоризм.

Третя стадія — загоєння виразки

Біль зберігається лише натще, вночі він зникає. Живіт стає м’яким, напруги м’язів немає, тільки при глибокому промацуванні залишається невелика болючість. Нудота, печія та відрижка, як правило, відсутні.

Четверта стадія — ремісія

Дитина почувається добре, не виявляє занепокоєння під час огляду. Клінічна картина не відрізняється від норми, однак це не означає повного одужання — без підтримувальної терапії можливий рецидив.

Небезпечні ускладнення: коли зволікати не можна

Якщо за перших симптомів не звернутися до лікаря, виразкова хвороба може призвести до тяжких наслідків. Кожне з ускладнень має власні тривожні ознаки, які вимагають негайної медичної допомоги.

Кровотеча

Найчастіше її провокує фізичне навантаження. Характерні симптоми:

• різка слабкість;
• блідість шкіри та слизових оболонок;
• знижений артеріальний тиск;
• прискорений пульс (тахікардія);
• кров у блювотних масах;
• чорне забарвлення калу (мелена).

Пенетрація

Це проникнення виразки в сусідні органи — підшлункову залозу, печінку, жовчний міхур. Проявляється:

• вираженим постійним болем;
• підвищенням температури;
• іррадіацією болю у спину, ділянку серця або до пупка.

Перфорація (прорив виразки)

Найнебезпечніше ускладнення, при якому вміст шлунка потрапляє в черевну порожнину, викликаючи перитоніт. Спровокувати перфорацію можуть переїдання, порушення дієти, висока кислотність або фізичне навантаження. Ознаки:

• раптовий нестерпний біль у животі;
• напруження м’язів черевної стінки («дошкоподібний живіт»);
• нудота та позиви на блювання;
• блідість шкіри;
• холодний піт;
• частий пульс;
• підвищення температури.

Стеноз воротаря

Звуження вихідного відділу шлунка виникає через рубцювання виразки. Їжа застоюється, починається гниття. Дитина скаржиться на:

• відчуття тяжкості в животі;
• нудоту;
• відрижку з неприємним запахом;
• блювання.

Перивісцерит

Спайковий процес між шлунком і сусідніми органами (печінкою, жовчним міхуром, підшлунковою залозою) призводить до:

• болю після вживання великої кількості їжі;
• болю під час фізичних навантажень;
• підвищення температури.

Поява будь-якого з перелічених симптомів є приводом для негайного виклику швидкої допомоги або екстреного звернення до лікаря.

Діагностика виразкової хвороби у дітей

У 70% випадків досвідчений лікар може запідозрити виразку вже на підставі ретельного опитування, оцінки клінічних проявів та пальпації живота. Однак через часте залучення до запального процесу інших органів травлення для підтвердження діагнозу призначають додаткові дослідження. Їх поділяють на три групи.

Методи вивчення морфологічних особливостей

• Гастрофібродуоденоскопія (ЕГДС) — основний метод, який дозволяє оглянути слизову оболонку шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою спеціального оптичного приладу — гастроскопа.
• Рентгенологічне дослідження — у дітей застосовується рідко через променеве навантаження на організм.
• Гістологічне та гістохімічне вивчення слизової оболонки — проводиться під час ендоскопії шляхом взяття біопсії.

Методи оцінки функціонального стану

• Шлункове фракційне зондування — дозволяє оцінити секреторну функцію шлунка.
• Добова рН-метрія — вимірювання кислотності шлункового соку протягом доби.
• Манометрія — дослідження тиску в різних відділах шлунково-кишкового тракту за допомогою катетера.
• Радіотелеметрія — беззондовий метод вимірювання кислотності.

Методи виявлення Helicobacter pylori

• Аналіз крові з вени — визначення антитіл до бактерії.
• Гастроскопія з біопсією — швидкий уреазний тест, гістологічне дослідження.
• Дихальний тест — безпечний неінвазивний метод, який часто використовують у дітей.

Сучасні підходи до лікування

Оскільки в переважній більшості випадків виразкова хвороба у дітей асоційована з Helicobacter pylori, ключовим компонентом терапії є антибактеріальні препарати. Лікування завжди комплексне та спрямоване на чотири основні цілі:

1. Нормалізація рівня секреції соляної кислоти.
2. Підвищення захисних властивостей слизової оболонки шлунка.
3. Ерадикація (знищення) інфекції Helicobacter pylori.
4. Корекція рівноваги між відділами вегетативної нервової системи.

При загостренні дитину госпіталізують. Призначають постільний режим на два тижні та сувору дієту, яка відповідає лікувальним столам №1а, 1б, 1в, 1 за Певзнером. Поетапне розширення раціону займає близько семи днів. Крім медикаментозної терапії, до комплексного лікування можуть входити:

• голкорефлексотерапія;
• електрофорез;
• парафінові аплікації.

У період ремісії для запобігання рецидивам рекомендовано санаторно-курортне лікування. Протипоказанням до нього є нещодавно перенесена кровотеча та стеноз воротаря.

Хірургічні методи застосовують лише при розвитку ускладнень — перфорації, кровотечі, яку не вдається зупинити консервативно, або декомпенсованому стенозі. В усіх інших випадках пріоритет надається консервативній терапії.

Успіх лікування значною мірою залежить від дисциплінованого дотримання дієти та режиму. Навіть після зникнення симптомів не можна самостійно припиняти прийом призначених препаратів або повертатися до шкідливих харчових звичок — це прямий шлях до рецидиву та ускладнень.