Геморагічний інсульт – ознаки, перша невідкладна допомога, медикаментозна терапія та профілактика

Пошкодження тканини головного мозку, що розвивається внаслідок пошкодження судин та крововиливу, називається геморагічним інфарктом або інсультом. Патологія виникає, як правило, раптово, вдень або вранці при різкому підвищенні артеріального тиску (гіпертонічному кризі), фізичному навантаженні, сильному стресі або емоційному потрясіння. Наслідки геморагічного інсульту найчастіше несприятливі.

Що таке геморагічний інсульт

Клінічна форма гострого порушення мозкового кровообігу (ОНМК), що виникає внаслідок спонтанного ушкодження, церебральних судин, називається геморагічний інсульт. Така поразка становить приблизно 10–15% від усіх випадків ВНМК. Патологія характерна для людей середнього та молодого віку. Для геморагічного ураження характерні такі ознаки:

  • Несподіваність. Більше половини всіх випадків трапляються без будь-яких попередніх ознак ураження.
  • Висока смертність. Летальний результат у 60-70% хворих, вони помирають протягом перших 3-5 днів після поразки.
  • Глибока інвалідність. Згідно зі статистикою 70-80% людей, які перенесли крововилив у мозок, втрачають здатність до самообслуговування.

Причини крововиливу в мозок

Геморагічний інсульт головного мозку розвивається як правило внаслідок зниження еластичності та міцності церебральних судин. Крім того, спровокувати крововилив можуть такі фактори:

  • артеріальна гіпертензія;
  • аневризми;
  • васкуліти;
  • геморагічні діатези;
  • амілоїдна ангіопатія;
  • пухлини мозку;
  • енцефаліти;
  • дрібні ідіопатичні субарахноїдальні крововиливи;
  • гемофілія;
  • ожиріння;
  • куріння;
  • наркоманія.

Геморагічний інсульт – ознаки, перша невідкладна допомога, медикаментозна терапія та профілактика

Види

У клінічній практиці велике значення має крововилив, т.к. від нього визначає обсяг необхідного лікування та ребілітації. Залежно від локалізації видіють такі типи інсульту:

Тип інсульту

Локалізація

Субарахноїдальний

Субарахноїдальний простір між мозковими оболонками

Перенхіматозний

Периферія мозку, крововилив відбувається у товщі органу.

Епідуральний

Епідуральний простір між мозковими оболонками

Медіальний

Зона таламуса

Латеральний

Підкіркові ядра

Лобарний

Крововилив відбувається в межах однієї частки мозку із захопленням сірої та білої речовини.

Вентрикулярний

Бічні шлуночки

Комбінований

Один крововилив вражає кілька зон

Змішаний (великий крововилив)

Декілька крововиливів з'являються відразу в декількох місцях

Пусковий механізм при геморагічному ураженні мозку – патологічна зміна проникності та цілісності церебральних судин різного калібру. Внаслідок чого утворюється гематома, порушується робота нейронів, тканини починають швидко відмирати. У патогенезі інсульту геморагічного типу виділяють кілька стадій:

  1. Найгострішу. Настає відразу після крововиливу та триває 24 години. Характеризується швидким розвитком коматозного стану, дихальної та серцевої недостатністю. При наданні медичної допомоги у цей період ризик летального результату та розвитку тяжких ускладнень значно зменшується.
  2. Гостру. Починається через добу після інсульту, триває близько трьох тижнів. У цей час симптоми наростають повільно, поступово активуються компенсаторні механізми.
  3. Підгостру. Настає на 22-23 день після поразки, триває до трьох місяців. Симптоми поступово згасають, поступово починається регенерація тканин, відновлення когнітивних та фізичних функцій.
  4. Ранню відновлювальну. Продовжуються активні процеси відновлення мозкової тканини. Потужно розвивається колатеральний кровообіг. Стадія триває із третього місяця від початку захворювання до півроку.
  5. Пізня відновлювальна. На місці ураження формуються глиальные рубці чи кістозні дефекти тканини. Починається на сьомий місяць після поразки, триває до року.
  6. Стадія віддалених наслідків. Починається через рік після перенесеного інсульту, продовжується до повного зникнення всіх симптомів, іноді зберігається довічно.

Симптоми

Клінічні симптоми захворювання, їх вираженість та тривалість залежать від розташування ураження, його обсягу. Основні ознаки крововиливу в мозок такі:

  • сильний головний біль;
  • блювання;
  • порушення координації рухів (ходьби, стояння, сидіння);
  • почервоніння особи;
  • порушення свідомості (ступор, сопор, кома);
  • парези та паралічі – порушення рухів кінцівками на одній половині тіла, тому що вони постійно перебувають у напівзігнутому положенні та розігнути їх неможливо;
  • порушення мови;
  • судомний синдром;
  • зниження м'язового тонусу;
  • психічні розлади та дратівливість;
  • порушення зору до повної сліпоти;
  • перекошеність особи;
  • ослаблене дихання;
  • геміплегія, геміпарез, гемігіпестезія;
  • оніміння шкіри кінцівок, особи;
  • вегетативний стан (відсутність реакції на зовнішні подразники та ознак мозкової діяльності за наявності пульсу, дихання).

Наслідки крововиливу в мозок

Після перенесеного геморагічного ураження головного мозку у більшості пацієнтів значно знижується якість життя. Люди втрачають здатність до самообслуговування, праці, пересування. Крім того, виділяють такі наслідки інсульту:

  • погіршується пам'ять, увага;
  • гострота зору знижується, іноді до повної сліпоти;
  • відсутність чутливості кінцівок, особи;
  • втрата слуху;
  • порушення мовлення, листи;
  • розлади психіки.

Геморагічний інсульт – ознаки, перша невідкладна допомога, медикаментозна терапія та профілактика

Діагностика

Для визначення наявності інсульту його точної локалізації застосовують сучасні інструментальні методи діагностики. До них відносять:

  1. Люмбальна пункція. При дослідженні виробляють прокол спинномозкового каналу та забір ліквору для його дослідження. Про інсульт сигналізує рожевий колір спинномозкової рідини та вміст у ній великої кількості еритроцитів.
  2. Комп'ютерна (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ). Завдяки таким дослідженням можна швидко і точно визначити наявність патології в головному мозку, її розташування та розмір.
  3. Ангіографію судин мозку. При такому дослідженні церебральні артерії вводять контрастну речовину і проводять рентгенографію. Ангіографія чітко показує локалізацію крововиливу, його причину.

Перша допомога

Головна мета першої допомоги при інсульті – підтримка дихання, серцебиття та термінова госпіталізація до стаціонару. При надаванні долікарської допомоги при інсульті необхідно виконувати такі дії:

  • За відсутності пульсу на периферичних артеріях, серцебиття та дихання слід виконати непрямий масаж серця та штучне дихання.
  • За наявності судом необхідно укласти потерпілого набік, підкласти під голову щось м'яке.
  • Провести вимірювання та коригування артеріального тиску.
  • Прикласти міхур із льодом до голови: це сприятиме звуженню судин та зупинці кровотечі.

Лікування геморагічного інсульту

Терапія інсульту повинна здійснюватися лише у спеціалізованих клініках. На перші 5-7 діб після ураження пацієнтів поміщають у відділення реанімації та інтенсивної терапії, де здійснюється цілодобовий контроль стану хворого на кваліфікований медперсонал. За сприятливого перебігу потерпілого переводять у неврологічне відділення. Лікування ВНМК має на увазі медикаментозну терапію і, при необхідності, хірургічне втручання.

Безопераційне лікування

Комплексна консервативна терапія проводиться при невеликих крововиливах, а також як доповнення до оперативного втручання. Безопераційне лікування включає:

  • Коригування артеріального тиску. Для усунення гіпертонії внутрішньом'язово або внутрішньовенно вводять розчин Енап, Бензогексоній, Дибазол. Якщо свідомість хворого при геморагічному інсульті збережено, застосовують Клофелін, Метопролол, Фармадипін. При зниженому тиску застосовують Дофамін, Мезатон, Преднізолон.
  • При дихальній недостатності пацієнта інтубують та підключають до апарату штучної вентиляції легень.
  • Усунення набряку мозку за допомогою наступних лікарських засобів: Фуросеміду, Маніту, Дексаметазону або L-лізину.
  • Поліпшення постачання киснем та поживними речовинами клітин головного мозку за допомогою таких фармакологічних засобів як Цераксон, Тіоцетам, Кортексин, Актовегін, Кавінтон, Реосорбілакт, Цитофлавін.
  • Для зупинки кровотечі призначають Дицинон, Етамзилат, Вікасол, Амінокапронову кислоту.

Хірургічне втручання

Оперативне лікування проводилося протягом перших трьох-чотирьох діб після крововиливу. Показаннями для хірургічного втручання при геморагічному інсульті є:

  • паренхіматозний крововилив у мозок з утворенням великих гематом;
  • прорив великої судини;
  • велике крововилив у мозок внаслідок розриву аневризми.

Оперативне видалення крові спрямоване на зменшення внутрішньочерепного тиску, декомпресію тканин та запобігання вклиненню стовбура головного мозку. При інсульті геморагічного типу застосовують такі види операцій:

  1. Трепанаційні. За такої хірургічної маніпуляції лікар видаляє фрагмент кістки черепа над областю ураження. Через операційну рану видаляється кров. Перевага трепанації – у тому, що вона дозволяє швидко зменшити внутрішньочерепний тиск, набряк мозку. Операцію проводять, як правило, при поверхневих гематомах.
  2. Пункційні. Під час операції здійснюють прокол черепа під контролем комп'ютерної томографії. Голку акуратно підводять до області крововиливу та відсмоктують кров. Пункція показана при геморагічних ураженнях глибоких відділів мозку.
  3. Дрінуючі. Для усунення гематоми проводиться постановка спеціальних трубчастих дренажів для відтоку ліквору зі шлуночків. Маніпуляція допомагає знизити внутрішньочерепний тиск.

Відновлення після геморагічного інсульту

Реабілітація після геморагічного ураження – тривалий та трудомісткий процес. Усі заходи спрямовані на відновлення втрачених пацієнтом когнітивних чи фізичних функцій. Реабілітація включає:

  • тренування на спеціальних тренажерах;
  • профілактику пролежнів;
  • збагачене харчування;
  • лікований масаж;
  • фізкультуру та гімнастику.

Відновлення мови та пам'яті проводиться за допомогою логопедів, психологів. Тривалість реабілітації після інсульту залежить від локалізації, обсягу ураження, проведеного лікування, наявності супутніх патологій, віку пацієнта. Тривалість відновлення становить від кількох тижнів до кількох років. За статистикою, лише 15–20% пацієнтів повертаються до повноцінного життя.

Геморагічний інсульт – ознаки, перша невідкладна допомога, медикаментозна терапія та профілактика

Прогноз одужання

При геморагічному ураженні прогноз несприятливий. Загальна частка смертності становить близько 70%, у тому числі 90% гинуть протягом перших кількох діб. Основними причинами летального результату є гострий набряк мозку та повторний крововилив. Більшість пацієнтів, що вижили, залишаються інвалідами довічно. Якщо потерпілого було госпіталізовано до стаціонару в перші 3-4 години після інсульту, то шанси на виживання та повне відновлення максимальні.

Профілактика

Як правило, крововиливи в мозок пов'язані з підвищеним артеріальним тиском (гіпертонічною хворобою). Своєчасне лікування гіпертонії значно знижує ризик виникнення інсульту. Профілактика геморагічного ураження головного мозку включає:

  • відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю);
  • дотримання режиму сну, відпочинку;
  • усунення стресів, нервових перенапруг;
  • помірну фізичну активність;
  • своєчасне лікування хронічних патологій;
  • контроль артеріального тиску, показників холестерину та цукру в крові.

Відео

EuroMD
Додати коментар