Остеоартроз: симптоми, причини, діагностика та лікування

Остеоартроз – це хронічне дегенеративне захворювання суглобів, при якому відбувається поступове руйнування хрящової тканини з подальшим залученням до патологічного процесу кісток та навколосуглобових структур. Без лікування патологія призводить до повної втрати рухливості.

Остеоартроз 📌: симптоми, причини, діагностика та лікування

 

Загальна інформація

Остеоартроз починається з мікроушкоджень хряща на фоні підвищеного навантаження або зменшеної здатності до регенерації. В результаті тканина стоншується і стає більш щільною і менш гладкою. Рух кісток один щодо одного не може, а окремі ділянки суглобових поверхонь починають відчувати постійні навантаження.

Процес супроводжується зміною властивостей синовіальної рідини, яка стає густішою. Усередині порожнини суглоба утворюються кісткові розростання – остеофіти. У міру прогресування захворювання їх стає дедалі більше, відстань між кістками скорочується. Патологічний процес поширюється на оточуючі тканини: зв’язки, м’язи. Зрештою, всі елементи суглоба зростаються між собою, а рух повністю блокується.

Види

Найчастіше захворювання класифікують залежно від локалізації патологічного процесу. Остеоартроз може бути одностороннім та двостороннім і деформувати практично будь-які суглоби:

  • колінний;
  • кульшовий;
  • гомілковостопний;
  • плечовий;
  • скронево-нижньощелепний;
  • ліктьовий;
  • дрібні суглоби стопи та кисті;
  • міжхребцеві зчленування.

Залежно від причини остеоартроз може бути первинним (виникає самостійно) і вторинним (розвивається на тлі іншої патології або травми).

Причини

Розвиток остеоартрозу може бути спровокований будь-яким захворюванням або станом, при якому посилюється навантаження на суглоб або погіршуються процеси його регенерації. Найчастіше патологія виникає на тлі:

  • травми суглоба чи операції у ньому;
  • перенесеного запального процесу;
  • надлишкової маси тіла;
  • регулярного надмірного фізичного навантаження (робота у стоячому положенні, професійний спорт, підйом тягарів);
  • гормональних струсах (вагітність, менопауза);
  • вроджених патологій опорно-рухового апарату (плоскостопіє, вроджений вивих стегна тощо);
  • аутоімунних хвороб (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит);
  • дисплазії сполучної тканини (стан, у якому змінюється її структура);
  • ендокринних хвороб та порушень обміну речовин (цукровий діабет, подагра);
  • судинних захворювань (атеросклероз, тромбофлебіт тощо).

Істотно підвищує ризик розвитку остеоартрозу спадковість, а також вік старше 45 років.

Ступені

Ортопеди виділяють 4 ступеня захворювання:

  • 1 ступінь: симптоми відсутні, проте при навантаженні людина може відзначити невеликий біль чи дискомфорт; усі пошкодження хряща відбуваються на мікроскопічному рівні;
  • 2 ступінь: больові відчуття виникають не тільки при навантаженні, а й у спокої, на рентгені виявляється звуження суглобової щілини та поодинокі кісткові розростання;
  • 3 ступінь: руйнування досягає свого піку, у патологічний процес залучаються навколишні тканини; біль стає постійним, а на знімках добре помітні деформація, звуження суглобової щілини та численні остеофіти; нерідко на цьому етапі виникають вивихи та підвивихи суглоба через ослаблення зв’язок;
  • 4 ступінь: кісткові розростання повністю блокують суглоб, рух неможливий.

Симптоми

Основні ознаки остеоартрозу розвиваються поступово, посилюючись у міру прогресування захворювання. Більшість хворих відзначають:

  • біль: пов’язані з тертям суглобних поверхонь кісток друг від друга, інтенсивність і тривалість залежить від стадії;
  • хрускіт при рухах: є однією з перших ознак хвороби, у міру прогресування супроводжується болем;
  • тугоподвижность: у міру руйнування хряща та появи остеофітів амплітуда руху суглоба скорочується до повного блокування (анкілоз);
  • деформація суглоба з допомогою кісткових розростань;
  • зміна навколишніх тканин: особливо помітно при ураженні кінцівок та пальців, які виглядають помітно викривленими.

Поразка великих суглобів значно змінює спосіб життя людини, оскільки він втрачає здатність до самостійного пересування та самообслуговування.

Діагностика

З появою проблем із суглобами необхідно звернутися за допомогою до ортопеда-травматолога. У його завдання входить виявлення симптомів остеоартрозу, визначення ступеня захворювання та підбір лікування.

Основним способом візуалізації змін, що відбуваються всередині суглоба, залишається рентгенографія. Знімок дозволяє побачити розмір суглобової щілини, кількість та величину остеофітів, деформацію кісток. При необхідності візуалізувати м’які тканини проводиться УЗД або МРТ. За показаннями проводиться артроскоп: прокол суглобової сумки з наступним введенням в порожнину мініатюрної камери, що дозволяє побачити суглоб зсередини. Ця методика може бути доповнена запровадженням антибіотиків.

Лабораторна діагностика має допоміжний характер. Загальний аналіз крові може показати активний запальний процес, якщо до остеоартрозу приєднався артрит. У разі, якщо захворювання має вторинний характер, призначаються аналізи, обстеження та консультації вузьких спеціалістів для діагностики вихідної патології.

Остеоартроз 📌: симптоми, причини, діагностика та лікування

 

Лікування остеоартрозу

Лікування остеоартрозу суглобів потребує часу та терпіння. На ранній стадії лікарі успішно зупиняють патологічний процес за допомогою медикаментів та фізіотерапії, а ось у занедбаних випадках впоратися із хворобою можна лише хірургічним шляхом. Усі методи лікування поділяються на:

  • медикаментозна;
  • немедикаментозні;
  • хірургічні.

Медикаментозне лікування спрямоване на зниження больового синдрому та відновлення хрящової тканини. Біль при остеоартрозі значно знижує якість життя пацієнта, заважаючи вільно рухатися, тому анальгетики і протизапальні засоби займають перше місце в списку призначень. Залежно від клінічної ситуації призначаються препарати з наступних груп:

  • НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби): зупиняють запалення та знижують больовий синдром;
  • кортикостероїди: гормональні препарати, що блокують запалення;
  • спазмолітики: знімають рефлекторний спазм м’язів.

Препарати цих груп випускаються як мазей для місцевого застосування, таблеток і капсул, свічок чи розчинів для ін’єкцій. Деякі вводяться у порожнину суглоба, діючи у своїй максимально ефективно. Дозу, тривалість та кратність прийому підбирає лише лікар, оскільки тривале використання може прискорити руйнування суглобів.

Друга група коштів спрямовано відновлення чи уповільнення руйнації хряща. Спори щодо ефективності хондропротекторів досі не закінчені, але на даний момент їхнє призначення обов’язкове. Препарати на основі хондроїтину, глюкозаміну або їх комбінації використовуються тривалими курсами по 3-6 місяців.

Додатково до базової терапії лікар може призначити засоби для покращення кровообігу та антиферментних препаратів. Хороший ефект надають мазі, що розігрівають.

Посилити дію препаратів допомагають немедикаментозні методи лікування. Вони спрямовані на покращення мікроциркуляції у ураженій ділянці, стимуляцію м’язів та зниження навантаження на суглоб. Для цієї мети використовуються:

  • масаж;
  • лікувальна фізкультура та механотерапія;
  • витягування суглобів;
  • фізіотерапія: ударно-хвильова терапія, електрофорез, ультрафонофорез, озонотерапія, різні аплікації тощо.

Допомога хірургів необхідна на останніх стадіях захворювання, коли препарати вже не можуть зупинити, ні сповільнити патологічний процес. Найбільш ефективним методом на даний момент є ендопротезування. Постраждалий суглоб видаляється і замінюється сучасним протезом, здатним функціонувати десятиліттями. Ця методика особливо часто використовується для відновлення колінних та кульшових зчленувань.

У деяких випадках проводяться операції для полегшення стану пацієнта:

  • коригуюча остеотомія: висічення частини кісткової тканини з подальшою фіксацією залишків під іншим кутом; дозволяє знизити навантаження на хворий суглоб;
  • артродез: скріплення кісток між собою; це повністю блокує рухи у суглобі, але пацієнт отримує можливість спиратися на ногу без болю.

Профілактика

Як і більшість захворювань, остеоартроз набагато простіше запобігти, ніж вилікувати. Прості правила допоможуть зберегти здоров’я суглобів та зупинити процес на ранній стадії, якщо він уже виник:

  • достатня фізична активність: аматорський спорт є гарною профілактикою гіподинамії, сприяють покращенню мікроциркуляції та формуванню гарного м’язового каркасу;
  • нормалізація маси тіла: надмірна вага створює підвищене навантаження на суглоби, особливо колінний, тазостегновий та гомілковостопний;
  • мінімізація травмуючих факторів: вібрація, робота, що стоїть, підйом тяжкості сприяють розвитку хвороб суглобів;
  • правильна постава та взуття для розподілу навантаження на суглоби;
  • своєчасне лікування захворювань, здатних викликати вторинний остеоартроз.

Дієта

Правильне харчування – не головний фактор профілактики остеоартрозу, але й воно внесе свій внесок у підтримання здоров’я суглобів. Рекомендується:

  • збалансований по калоражу, макро- та мікронутрієнтам раціон;
  • достатня кількість вітамінів та мінералів;
  • виключення гострих, консервованих, надмірно жирних страв, алкоголю, а також продуктів зі штучними ароматизаторами та барвниками;
  • мінімізація швидких вуглеводів.

Колаген та омега-3 кислоти добре впливають на стан хряща, ось чому холодці та морська риба та оливкова олія повинні завжди бути присутніми в раціоні.

Наслідки та ускладнення

Без своєчасного лікування остеоартроз може стати причиною інвалідності, особливо при двосторонньому ураженні.

Він стає причиною:

  • вираженої деформації суглобів;
  • викривлення кісток;
  • втрати рухливості;
  • укорочення кінцівки (при коксартрозі та гонартрозі).

При ураженні великих суглобів ніг у людини настільки змінюється хода і постава, що це неминуче призводить до проблем з хребтом, болю в шиї та попереку.

Остеоартроз – це захворювання, яке починається поступово, розвивається повільно, але зрештою нерідко призводить до інвалідності. Не дайте йому змінити ваше життя, запишіться на консультацію до ортопедів.

 

EuroMD