Харчова алергія – одна з найпоширеніших проблем зі здоров’ям у дитини на першому році життя. За статистикою, кожна третя дитина цього віку має прояви харчової нестерпності. Багатьох батьків непокоїть питання, із чим пов’язаний цей стан і чи можна уникнути розвитку алергії на дитяче харчування у малюка.
Сучасний стан проблеми
У розвинених країнах щорічно відзначається неухильне зростання алергічних захворювань у дітей, а й серед дорослих. Остаточної відповіді про причину підвищення рівня захворюваності немає, але обговорюється роль таких факторів, як проживання у великих мегаполісах, віддалення людини від природи та зниження інфекційного навантаження у ранньому віці.
Імунна система дитини, не отримуючи інфекційних стимулів, починає реагувати на фактори, які в нормі не викликають жодних реакцій – харчові продукти, пилок чи шерсть свійських тварин. У більшості дітей у ранньому віці прояви алергії пов’язані з непереносимістю харчових продуктів. Типово початок проявів у дітей старше 3 місяців, з піком захворюваності 5-9 місяців. Часто перші симптоми пов’язані з початком введення прикорму.
Харчова алергія
Чому у дітей так часто виникає алергія на харчові продукти? Крім спадкової схильності до алергічних захворювань, важливу роль відіграють незрілість травної системи, раннє припинення грудного вигодовування та порушення кишкової мікробіоти. Введення в раціон продуктів із високим алергенним потенціалом, як правило, дає старт першим проявам алергії.
Діагностувати цей стан нескладно, типовими проявами є сверблячі висипання на шкірі та порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Часто спостерігається причинно-наслідковий зв’язок між висипаннями та вживанням конкретного продукту. Симптоми алергії завдають занепокоєння малюкові, порушують його сон та якість життя. А відсутність адекватного своєчасного лікування збільшує ризик розвитку надалі таких захворювань органів дихання як алергічний риніт та бронхіальна астма.
Головні алергени
Алергічну реакцію може викликати практично будь-який продукт, однак у 90% випадків винуватцями цього стану є лише кілька алергенів: коров’яче молоко, куряче яйце, пшениця, риба та морепродукти, соя, горіхи (серед них найчастіше арахіс). Термічна обробка не призводить до зниження алергенності, тому найефективніший спосіб лікування повністю виключити причинний продукт з харчування малюка.
Алергія відразу до кількох продуктів виникає досить рідко, але пам’ятати про можливість перехресних реакцій. Так у малюка з алергією на білок коров’ячого молока високий ризик реакцій на молоко інших ссавців та яловичину, при непереносимості курячого яйця – можлива реакція на куряче м’ясо, а при реакції на білок пшениці можлива непереносимість інших глютеносодержащих злаків. Білок коров’ячого молока є найчастішою причиною харчової алергії, тому мама повинна дотримуватись строгої безмолочної дієти при проявах непереносимості у дитини.
Якщо малюк перебуває на штучному вигодовуванні, у харчуванні рекомендуються спеціальні лікувальні суміші, основу яких використовується максимально розщеплений молочний білок. Крім виключення молочних продуктів, відсуваються терміни запровадження інших сильних харчових алергенів – курячого яйця та риби, ці продукти використовуються в меню дітей старше року.
Попередити простіше, ніж лікувати
Чи можливо уникнути розвитку алергії на дитяче харчування? Справді, це захворювання краще запобігти, ніж лікувати. Звичайно, наявність алергічних захворювань у найближчих рідних визначає ризик розвитку алергії та у дитини. Тому батьки на ранніх етапах повинні подбати про профілактику цього стану. Сучасні фахівці не рекомендують дотримуватись спеціальної дієти мамі під час вагітності. Її раціон має бути повноцінним і максимально різноманітним, у розумних кількостях вона може їсти різні продукти, включаючи безумовні алергени.
Немовля ще в утробі матері починає знайомитися з усім різноманіттям їжі. Необхідно утримуватися від необґрунтованого використання антибіотиків під час вагітності, а при плануванні способу розродження вдаватися до пологів шляхом кесаревого розтину тільки при абсолютній необхідності. Перелічені фактори відіграють важливу роль у порушенні становлення власної мікробіоти кишечника, що, у свою чергу, підвищує ризик алергічних реакцій.
Ще одним ключовим фактором є раннє налагодження грудного вигодовування. Якщо виникає необхідність штучного вигодовування або догодовування малюку з групи ризику розвитку алергії, харчування має бути організоване на основі спеціальних профілактичних сумішей, які зможе порекомендувати фахівець.
Перехідний період
Наступним найважливішим етапом профілактики харчової алергії є правильне запровадження прикорму. Це відповідальний момент у житті малюка, тому що з одного боку необхідно вводити кожен продукт з обережністю, уважно відстежуючи можливі реакції, і віддавати перевагу низькоалергенним продуктам.
З іншого боку, неправильно зволікати з розширенням раціону. Важливо запровадити всі основні харчові групи у максимально можливій різноманітності в період з 5 до 8 місяців. Це коридор формування адекватної відповіді імунної системи на харчові продукти, коли вона готова розпізнавати та вживати їжу, що дозволяє людині у наступні роки їсти ці продукти без ризику алергічних реакцій.
З чого починати?
У малюків із ризиком розвитку харчової алергії загальні рекомендації про стартові харчові групи відповідають стандартному підходу. Тобто прикорм можна починати з овочів чи каш. Овочевий прикорм буде кращим у дитини з функціональними розладами травлення зі схильністю до затримки випорожнень.
Хорошим вибором будуть низькоалергенні зелені та білі овочі – кабачок, цвітна капуста та броколі. Перший овочевий прикорм не повинен містити солі, цукру та приготований без додавання молока. В інших випадках у дітей з харчовою алергією або ризиком її виникнення каші є кращим варіантом стартового прикорму. Чому злаки?
В умовах дотримання гіпоалергенної дієти мамою та вимушених обмежень у харчуванні дитини каші, як джерело найважливіших нутрієнтів, вітамінів та мінералів суттєво підвищують поживну, біологічну та енергетичну цінність раціону.
Злаковий прикорм у харчуванні алергіків
Чи будь-яку кашу можна дитині з алергією чи схильністю до її розвитку? Звісно, не будь-яку. Як перший злаковий прикорм вводяться безмолочні та безглютенові продукти. Цілісне коров’яче молоко, зважаючи на високий ризик харчової непереносимості, виключається з харчування цієї групи дітей як мінімум до кінця першого року життя.
Відповідно, кашу готують на основі материнського молока, спеціалізованої суміші чи дитячої води без додавання солі та цукру. До безглютенових круп відносять гречану, рисову та кукурудзяну. Як приготувати кашу на основі материнського молока, щоб зберегти всі цінні біологічні речовини? Термічна обробка, безумовно, згубна для захисних антитіл, ферментів, гормонів та корисних бактерій, які містяться у грудному молоці.
Тому найкращим рішенням є використання інстантних каш для дитячого харчування промислового виробництва. Материнське молоко або спеціалізовану суміш можна підігріти на водяній бані до 40 °С, додати суху частину відповідно до рекомендацій виробника та швидко отримати готову до вживання страву, зберігши все найцінніше для здоров’я немовляти.
