Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

Втрата рухової функції – це один із найважчих станів для людини будь-якого віку. Паралізація м'язів часто виникає після інсульту, травми спини та приковує людину до ліжка. Ця неврологічна патологія має велику кількість форм, але кожна ситуація вимагає пильної уваги і термінового лікування.

Що таке параліч

Патологія характеризується повною втратою довільних рухів. Параліч – це хвороба, а її симптом.

При порушеннях у нервовій системі погіршується або втрачається зв'язок між м'язовими волокнами та нейронами.

Імпульси в кінцівку не передаються, вона не рухається і слабшає, страждають на рефлекси сухожилля. Лікування тривале, результат залежить від причини паралічу та форми. За відсутності терапії патологія призводить до таких ускладнень:

  • нетримання сечі;
  • тромбоз (через порушення кровообігу);
  • повна атрофія кінцівки;
  • контрактура (затвердіння м'язів);
  • анкілоз суглобів (нерухомість);
  • інвалідність;
  • смерть.

Відмінності паралічу та парезу

Причини обох станів однакові, але ступінь небезпеки для людини різна. Ключові відмінності патологій:

Параліч Парез

Повне випадання рухової функції

Ослаблення сили та діапазону рухів

Є останньою стадією парезу без довільних рухів

Має 5 стадій розвитку за ступенем вираженості паралізації

Високий ризик ускладнень, деякі види паралічу важко піддаються лікуванню

Шанс на повне відновлення рухової функції високий

Серед причин паралізації є уроджені фактори (родові травми, порушення розвитку мозку)

Парез найчастіше носить набутий характер

Види паралічів

За порушення іннервації та клінічних проявів виділяють такі типи патології:

  • Периферичний параліч (млявий) – уражені рухові нейрони, що призводить до зниження тонусу м'язів. Рефлекторна активність припиняється чи слабшає.
  • Центральний (спастичний) – розвивається на тлі порушень кірково-спинномозкового шляху та викликає гіпертонус уражених м'язів. Від цієї форми паралізації найчастіше страждають особи старше 50 років.
  • Змішаний – має ознаки обох форм.

За кількістю уражених кінцівок виділяють такі види паралічів:

  • Монолегія – знерухомлена 1 рука або нога.
  • Геміплегія – паралізація лівої чи правої половини тіла.
  • Параплегія – порушена пара верхніх чи нижніх кінцівок. Часто такий параліч розвивається через ураження спинного мозку.
  • Триплегія – паралізація 3-х кінцівок.
  • Тетраплегія – знерухомлені руки і ноги, більша частина тіла.

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

По етіології (причин виникнення) виділяють 2 види паралічу:

  • Органічний – пов'язані з ураженням нервової системи при захворюваннях, травмах, пухлинах.
  • Функціональний – розвивається через застійну ділянку гальмування у мозку і натомість рухових розладів. Паралізація повна або часткова, виникає в умовах, що травмують психіку, проходить без лікування.

За стійкістю змін патологія має 2 види:

  • Перехідний – хвороба піддається лікуванню, обсяг рухів повертається повністю чи частково.
  • Необоротний – рухова функція втрачена безповоротно.

Сонний параліч

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

З цим станом стикалося близько 7% населення, більшість – люди 12-30 років.

Сонний ступор (інша назва патології) не є симптомом хвороби – це короткочасна повна втрата м'язового тонусу при активності свідомості під впливом зовнішніх факторів.

Небезпека для життя не несе. Параліч триває до 2-х хвилин і відбувається в такі моменти:

  • Засипання – фаза швидкого сну, при якій знижується тонус скелетних м'язів і пригнічується моторика, що настала раніше, ніж мозкова активність зменшилася.
  • Пробудження – свідомість прокинулося раніше, ніж відновився тонус м'язів, тому є відчуття паралізації кінцівок і тіла.
Зараз читають:Хвороба Альцгеймера

Сонний параліч розвивається на тлі стресів, недосипання, занепокоєння, розумової та психічної напруги. Стан викликають і прийом антидепресантів, алкоголю: це провокує збій у роботі систем, які регулюють сон та неспання. Основні ознаки патології:

  • нездатність поворухнутися;
  • панічний страх;
  • слухові та зорові галюцинації;
  • почуття хибних рухів (відчуття, що людина перекинулася, але залишилася на місці);
  • ілюзія польоту.

Форми ДЦП на ранній стадії

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

У 60% випадків патологія розвивається в перинатальному періоді (в утробі) та пов'язана з ураженням головного мозку або його аномаліями будови. У майже 40% дітей хворобу викликають фактори, що впливають на дитину під час пологів. Момент появи – ключова відмінність ДЦП з інших паралічів. Основні причини цієї патології:

  • Перинатальні : прийом ліків при вагітності, інфекційні та ендокринні хвороби матері, шкідливі звички.
  • Натальні : родова травма, асфіксія (задуха).
  • Постнатальні (у новонародженого): черепно-мозкові травми, енцефаліт, менінгіт, антибіотики, пухлини головного мозку, тяжка жовтяниця.

У клінічній картині дитячого церебрального паралічу на ранній стадії присутні такі симптоми патології:

  • затримки мовного розвитку та рухової активності;
  • складнощі з утриманням голови;
  • судоми;
  • знерухомленість рук, ніг.

У 40% випадків ДЦП протікає у формі спастичної диплегії. Їй властиві деформація хребта, раннє обмеження руху на суглобах. М'язова спастика найчастіше зачіпає ноги. Якщо функції рук та розумовий розвиток у нормі, дитина успішно пройде соціальну адаптацію. Інші форми патології:

  • Подвійна геміплегія (2% випадків ДЦП) – розвивається при тяжкому ураженні мозку, дитина не стоїть, не сидить, має виражену розумову відсталість, майже не говорить. У половини дітей виникають напади епілепсії.
  • Геміпаратична форма (32%) – ушкодження кінцівок одностороннє (рука та нога), вони коротшають з часом. Порушується мова, розумовий розвиток, рухові навички дитина освоює пізно. Геміпарез частіше торкається правої сторони, рука слабшає сильніше за ногу.
  • Гіперкінетична (10%) – у дитини підвищений тонус м'язів та виникають мимовільні рухи. У 4-6 місяців це видно по роботі язика, з року по інших частинах тіла. Дитина сама починає рухатися в 4-5 років, втрачає рівновагу, але розумові функції в нормі, навчання йде добре.
  • Атонічно-астатична (15%) – у дитини спостерігаються знижений тонус м'язів (гіпотонія) та сильні сухожильні рефлекси. Інтелект страждає рідко, патологія пов'язана з ураженням мозочка.

Симптоми паралічу

Провідна ознака патології – це повна втрата сили м'язів: рух не вдається здійснити за жодних умов. Клінічну картину визначає причина хвороби. Ознаки паралізації різних відділів:

  • Шия : звисання голови вперед.
  • Ноги : зміна ходи або неможливість пересування, встання із положення сидячи.
  • М'язи глотки і рота (бульбарний синдром) : гугнявість голосу, відсутність міміки, надмірна слинотеча, втрата здатності до ковтання, нерівномірний пульс і дихання.
  • Лицевий нерв : біль за вухом, повна одностороння паралізація від підборіддя до чола, розширення очної щілини.
  • Окоруховий нерв : птоз (опущена верхня повіка).

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

Спастичний параліч

Ключовий симптом центральної форми патології – це гіпертонус м'язів без їхньої атрофії. Волокна щільні, показують опір за будь-якої активності. Становище застиглої кінцівки при контрактурі неприродне. Центральний параліч має такі прояви:

  • посилений рефлекс сухожилля;
  • проблеми з самостійним пересуванням;
  • тремор (тремтіння) кінцівок;
  • опускання нижньої щелепи;
  • тимчасові чи постійні судоми;
  • безконтрольні рухи рук, ніг.

Залежно від області ураження пірамідального шляху у паралізованої людини додаються такі симптоми хвороби:

  • спотворення міміки;
  • погіршення мови.

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

Периферична форма захворювання

Провідним симптомом є зниження м'язового тонусу (атонію). Інші ознаки патології:

  • зниження чутливості кінцівки;
  • погіршення чи втрата основних рефлексів;
  • слабке заціпеніння;
  • головний біль, мігрені (при парезі лицевого нерва);
  • порушення дихальних рухів;
  • швидкі посмикування в м'язі;
  • зменшення ваги та атрофія ураженої ділянки.

Причини паралізації

В основі патології лежить порушення зв'язку між центральною нервовою системою (мозок) та периферичною. Ця ситуація пов'язана із 3 факторами:

  • неспроможність центральної нервової системи (ЦНС);
  • патології органу-виконавця;
  • проблеми у системі зв'язку – нейронно-провідникових каналах.

До паралізації наводять такі причини:

  • дистрофічно-дегенеративні захворювання ЦНС;
  • травми – черепно-мозкові чи хребта з пошкодженням нервових закінчень, розривом м'язово-зв'язувальних структур;
  • токсичні фактори – отруєння свинцем, ртуттю, ботулотоксином, алкоголем, лікарськими препаратами;
  • порушення мозкового кровообігу;
  • онкологія;
  • розлади метаболізму;
  • запальні процеси;
  • інфекції;
  • розлади психіки (викликають функціональні парези).

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

Хвороби, для яких характерний параліч

Двигуна функція випадає при таких патологіях та захворюваннях:

  • інсульт (часто призводить до геміплегії);
  • епілепсія;
  • міопатія;
  • міастенія;
  • ботулізм;
  • синдром Гійєна-Барре (аутоімунне ураження периферичних нервів);
  • розсіяний склероз;
  • поліомієліт;
  • туберкульоз;
  • вірусний енцефаліт;
  • рак;
  • пухлини біля спинного мозку;
  • аміотрофічний склероз;
  • запалення ствола головного мозку;
  • паротит;
  • енцефаломієліт

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

Діагностика

Невролог проводить огляд пацієнта, рефлекси та силу м'язів, збирає дані анамнезу, для уточнення діагнозу, відокремлення паралічу від схожих хвороб (онкології мозку, м'язова дистрофія) та виявлення причини патології призначає такі додаткові обстеження:

  • Нейросонографія (УЗД головного мозку) – призначається дітям до 1,5 місяців, доки не закрито джерельце, при підозрах на асфіксію, гіпоксію, вроджені вади. Дорослу процедуру проводять рідко.
  • Рентгенографія черепа – огляд кісткових структур, деформацій, травм, осередків крововиливу.
  • Міографія – дослідження електричної активності м'язів та нервів.
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – оцінюється стан білої та сірої речовини мозку для виявлення уражень, проблем кровообігу.
  • Аналіз крові – при запаленні підвищуються ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів), рівень лейкоцитів.
  • Токсикологічний аналіз – дослідження крові на отруту при підозрах на отруєння.
  • Електроенцефалографія (ЕЕГ) – оцінка роботи кори головного мозку, судин.

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

В окремих випадках проводять вузьконаправлену діагностику:

  • Параліч Белла : перевірка слуху (виявляється ступінь порушення нерва), вестибулярного апарату, поперекова пункція (дослідження спинного мозку).
  • ДЦП : спостереження за малюком у перші 1-2 роки життя, регулярні огляди у невролога.

Лікування паралічу

Терапію проводять у 2-х напрямках: усувають причину патології та повертають рухливість кінцівки, для чого застосовують такі методи:

  • Медикаментозна терапія – використовуються препарати, що покращують мікроциркуляцію крові, роботу мозку, усувають збудника інфекції.
  • Хірургічне втручання – лікар видаляє гнійники, пухлини, осередки крововиливу, кістку в області лицевого нерва.
  • Фізіопроцедури (ультразвук, лазеротерапія, електростимуляція) – запобігають повній атрофії м'язів, покращують роботу мозку.
  • Масаж, лікувальна гімнастика – розробляють суглоби, покращують кровообіг у тканинах.

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

При порушеннях дихання та роботи серця лікування проводять у стаціонарі, в інших випадках – вдома. Тактика терапії залежить від виду паралічу:

  • Центральний . Часто лікування починають із операції, після якої проводять реабілітацію вдома: ліки, масаж, гімнастика, тренування дихання. М'язи розслаблюють уколами Ботокса.
  • Периферичний . Терапія заснована на курсі масажу та лікувальної фізкультури. При позитивній динаміці додають гімнастику у питній воді (ванні, басейні).
  • Бульбарний . Курсами застосовуються препарати, що покращують метаболічні процеси, та ангіопротектори.

Для медикаментозного лікування застосовуються такі препарати:

  • Антибіотики – при інфекційному ураженні мозку. Використовують ліки широкого спектра дії: пеніциліни (Ампіцилін), цефалоспорини (Цефтріаксон).
  • Гіпотензивні (Капотен, Каптоприл) – знижують артеріальний тиск.
  • Глюкокортикоїди (Дексаметазон, Гідрокортизон) – знімають виразність паралізації лицевого нерва.
  • Ноотропи (Ноотропіл, Пантогам) – покращують обмінні процеси у головному мозку.
  • Ангіопротектори (Детралекс, Пентоксифілін) – відновлюють стінки судин та мікроциркуляцію крові.
  • Міорелаксанти (Сірдалуд) – розслаблюють м'язи при центральному парезі.
  • Діуретики (Гіпотіазид) – знімають набряк мозку.
  • Бензодіазепіни (Феназепам) – мають протисудомний ефект.
  • Протиботулінічна сироватка – ін'єкції при парезі на тлі ботулізму.
  • Вітаміни групи B (Тіамін) – в уколах або перорального прийому, зміцнюють нервову систему.
Зараз читають:Дизартрія

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

Догляд за паралізованою людиною

Залежно від форми та причини патології хворий зовсім не пересувається без чужої допомоги або має складнощі в обслуговуванні себе.

Для прискорення одужання та попередження рецидивів хвороби людині потрібен особливий догляд.

Він будується на таких принципах:

  • запобігання пролежням (при довгому нерухомому положенні тканини передавлюються, припиняється їхнє харчування, вони відмирають);
  • дотримання особистої гігієни;
  • відновлення рухової активності;
  • забезпечення психологічної підтримки;
  • нормалізація харчування.

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

Рекомендації щодо догляду за паралізованою людиною:

  • Придбайте подушку та матрац із синтетичних матеріалів, які легко прати, але наволочки на них – бавовняні. Додатково застилайте постіль клейонкою від п'ят до попереку хворого. Простирадло укладайте зверху.
  • Стерилізуйте всі предмети особистої гігієни, посуд та білизну після кожного використання. Для тканин – кип'ятіння, інших предметів – обробка спиртом.
  • Змінюйте одяг паралізованої людини раз на 2 дні.
  • Провітрюйте кімнату кожен день, вологе прибирання робіть через добу.
  • Щоденно проводьте гігієну тіла хворого. Частковий параліч дозволяє це виконувати у ванній, повний – вимагає обтирання вологим рушником та розчином антисептика.

Навіть повністю паралізовані люди повинні мати рухову активність, що забезпечується такими способами:

  • Піднімайте хворого в сидяче положення на 15-20 хвилин, якщо людина повністю лежача. Відсутність руху і зміни пози призводять до запаморочення, непритомності.
  • Виконуйте разом з хворим на дихальну гімнастику по 5-10 хвилин (початковий час), щоб залучити до роботи всі відділи легень.
  • Робіть паралітику легкий масаж рухами, що погладжують і розминають, від шиї до стоп протягом 15-20 хвилин, щоб стимулювати кровообіг.
  • Згинайте і розгинайте кінцівки в суглобах для запобігання їх анкілозу (втрата рухливості). Якщо паралізація не повна, змушуйте людину самостійно робити легку гімнастику у ліжку.

Прогноз та профілактика

Шанси на одужання залежать від форми патології:

  • Центральна . При легкому перебігу виліковна, при тяжкому – паралізована людина вчиться жити з патологією і постійно приймає ліки, щоб покращити стан.
  • Периферична . При грамотному та своєчасному лікуванні рух відновлюється повністю.
  • Бульбарний синдром . Повне одужання відбувається у поодиноких випадках.
  • Параліч лицевого нерва . У 95% хворих іннервація відновлюється протягом півроку, у 10% – трапляється рецидив.

На прогноз одужання впливають і причини парезу:

  • Інфекційне пошкодження ядер мозку, нейронів добре піддається лікуванню.
  • Гостро порушення мозкового кровообігу – у 50% випадків прогноз несприятливий.
  • Хронічні хвороби центральної нервової системи – ліки та процедури уповільнюють розвиток патології.

Зменшити ризик паралізації допомагають попередження серцево-судинних патологій, особливо у осіб старше 50 років, та дотримання таких рекомендацій:

  • відмовтеся від шкідливих звичок;
  • приймайте вітаміни групи B (Магне-В6);
  • стежте за артеріальним тиском;
  • проводите повне та своєчасне лікування інфекцій та запальних процесів;
  • уникайте стресів;
  • ведіть активний спосіб життя.

Параліч: чим викликаний і як лікувати захворювання

Відео

EuroMD
Додати коментар